с. Троїцьке. Троїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

   





Корисна інформація

ВАКЦИНАЦИЯ – САМЫЙ НАДЕЖНЫЙ СПОСОБ ЗАЩИТЫ

ОТ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ ДЛЯ ВАС И ВАШЕГО РЕБЕНКА

Инфекционные болезни с давних времен были главными врагами человека и спутниками различных социальных потрясений. Следы натуральной оспы были обнаружены на некоторых египетских мумиях; а рисунок фараона с явными признаками слабости и атрофии мышц на египетском саркофаге, свидетельствует о том, что полиомиелит уже существовал в 1500 г. до н.э. В период эпидемий смертность от инфекционных болезней превышала число жертв во время военных действий. Оспа уничтожила абиссинское войско, осаждавшее в 571 году Мекку. Пандемия гриппа «испанки» в 1918-1920 годах унесла жизни около 40 миллионов человек. Это больше, чем потери в Первой мировой войне, где погибли 8 млн. 400 тыс. человек.

Разумеется, что поиски методов профилактики инфекционных болезней начались также очень давно: люди использовали лечебные зелья, заговоры, заклинания, изоляцию больных (которая имеет большое значение и в наше время), сжигание тел и вещей больных, закрытие городов, в которых бушевала эпидемия.

Переломным моментом в истории борьбы с инфекционными болезнями, стало изобретение и широкое применение вакцины против натуральной оспы. Ее изобрел английский врач Эдуард Дженнер в 1796 году. Он привил восьмилетнего мальчика, и тот не заболел, находясь в очаге эпидемии. Вслед за этим открытием ученые одну за другой разрабатывали вакцины от многих смертельно опасных болезней: бешенства, чумы, холеры, брюшного тифа, туберкулеза, дифтерии, коклюша, столбняка, полиомиелита, гриппа…Изобретение вакцин – это столь же яркое и значимое событие в истории медицины, как открытие антибиотиков, которое позволило значительно сократить смертность детей в раннем возрасте и увеличить среднюю продолжительность жизни.

По оценкам ВОЗ, иммунизация позволяет ежегодно предотвращать от 2 до 3 миллионов случаев детских смертей в мире. Ни одно другое вмешательство в сфере здравоохранения не сокращает уровень заболеваемости и смертности так же эффективно и безопасно, как вакцинация.

Сегодня в Украине с помощью вакцинации можно предупредить 26 инфекционных заболеваний, которые имеют серьезные осложнения, могут привести к инвалидности и даже к смерти. Для защиты от многих из них, таких как туберкулез, гепатит В, корь, полиомиелит, дифтерия, столбняк, коклюш, краснуха, эпидемический паротит; пневмония и менингит, вызванные Haemophilius influenzae типа B, вакцины закупает государство; вам необходимо просто прийти с ребенком в поликлинику в назначенный срок.

Ученые во всем мире работают над созданием новых вакцин, максимально безопасных и эффективных. И все-таки в средствах массовой информации время от времени мы читаем и слышим о случаях осложнений после прививок. Здесь надо четко различать два понятия: «поствакцинальные реакции» и «осложнения». Большинство детей переживают процесс вакцинации практически незаметно, а приблизительно 10-20 % привитых малышей сталкиваются с поствакцинальными реакциями. Они появляются, потому что организм переживает «болезнь в миниатюре» и учится бороться с возбудителем болезни и с его токсинами. К этим реакциям относят: умеренное повышение температуры, болезненность в месте укола, нестойкая аллергическая сыпь, припухлость слюнных желез, плаксивость. Они проходят в течение 1-2х дней без лечения, не причиняя вреда здоровью.

Серьезные осложнения после прививок (анафилактический шок, менингоэнцефалит, энцефалопатия, вакциноассоциированный  вялый паралич) случаются менее чем в 1 случае на 50 000 привитых детей. Для сравнения: у 30%  больных гепатитом В он переходит в хроническую форму с последующим развитием цирроза печени; у 25% детей, заболевших коклюшем на первом году жизни, заболевание осложняется пневмонией, остановками дыхания, а 3% из них в последующем отстают от сверстников в умственном развитии; 20% случаев токсической формы дифтерии заканчиваются летально; 70% детей, заболевших столбняком, умирают мучительной смертью…Таким образом, вероятность развития осложнений при возникновении заболевания является несравнимо большим риском для здоровья Вашего ребенка, чем сама вакцинация.

Особенно необходимы профилактические прививки детям с хроническими заболеваниями, так как они переносят инфекционные болезни гораздо тяжелее, чем здоровые. Специально для этих детей предусмотрено выполнение прививок в период ремиссии в условиях стационара. Конечно, есть очень маленький процент детей, которые имеют абсолютные противопоказания к вакцинации, но даже их можно защитить с помощью, так называемой, иммунной прослойки, которая предотвращает возникновение эпидемий и образуется при условии охвата прививками более 95% детей.

Забота о здоровье ребенка для родителей, прежде всего профилактика самых распространенных инфекционных заболеваний. И только вакцинация сможет надежно и эффективно защитить вашего ребенка, помочь ему вырасти здоровым и сохранить здоровье нации!

 

Абатуров А.Е., Седунова О.В., Герасименко О.Н., Агафонова Е.А.

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»

 

 

Головна функція імунної системи - зберігати "своє" і усувати чужорідне. Носії "чужого", з якими імунна система зіштовхується повсякденно, - це насамперед мікроорганізми. Для цього імунна система володіє складним набором постійно взаємодіючих неспецифічних і специфічних механізмів. Неспецифічні механізми відносяться до вроджених, а специфічні здобуваються в процесі "імунологічного навчання".

стимулює власний імунітет людини, викликаючи вироблення власних антитіл. Виробляється в людини у відповідь на збудника. Утворюються спеціалізовані клітки (лімфоцити), які продукують антитіла до конкретного збудника. Після інфекції в організмі залишаються "клітки пам'яті", і у випадку наступних зіткнень зі збудником починають знову (уже швидше) продукувати антитіла.

: в організм уводяться вже готові антитіла (гамма-глобулін). Пасивна імунізація показана в тих випадках, коли необхідно в короткий термін створити імунітет на нетривалий час (наприклад, після контакту із хворим).

специфічна - проти конкретного збудника

Основним принципом вакцинації є те, що пацієнтові дається ослаблений або вбитий хвороботворний агент для того, щоб стимулювати продукцію антитіл для боротьби зі збудником захворювання.

Однак, незважаючи на значні успіхи по профілактиці й лікуванню захворювань людини, висока летальність від інфекційних захворювань продовжує реєструватися. Статистичні дані свідчать про щорічне народження на земній кулі 130 млн. дітей і приблизно 12 млн. дітей померлих у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 млн. помирають від інфекційних захворювань, причому 3 млн. - від інфекцій, проти яких розроблені вакцини.

Вагомими аргументами в проведенні пропагандистської роботи можуть служити досягнуті людством позитивні результати вже проведених профілактичних заходів.

Програма ВООЗ, почата  в 1988 р., по ерадикації поліомієліту у світі дозволила зменшити кількість паралітичних форм захворювання більш ніж в 15 разів, а саме з 30 тис. випадків у рік в 1980 р. - до 1915 випадків в 2006 р. Проведення в Україні з 1959 р. масової вакцинації дітей  з використанням оральної поліомієлітної вакцини дозволило знизити захворюваність із трьох тисяч до одиничних випадків у рік, а в 2002 р. ВООЗ  сертифікувала Україну, як територію, вільну від циркуляції «дикого» штаму вірусу поліомієліту.

У країнах 3-х регіонів (Американського, Західно-Тихоокеанського та Європейського) завдяки щепленням ліквідований „дикий” штам поліовірусу, що викликає надзвичайно тяжке захворювання - поліомієліт, від якого залишаються в 100% випадків паралічі. І навпаки. На території Таджикистану, де останніми роками не проводилася вакцинопрофілактика поліомієліту реєструються спалахи цієї тяжкої хвороби серед дітей і зареєстровані випадки завезення інфекції на територію Росії.

Дуже важливим розділом пропагандистської роботи з населенням  з питань  імунізації є роз'яснення про можливі побічні реакції організму й заходах, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків.

. Загальні реакції найчастіше виражаються помірним підвищенням температури тіла, легким нездужанням, іноді спостерігається головний біль, порушення сну, відсутність апетиту, катаральні явища. При введенні вакцини підшкірно може з'явитися хворобливість, рідше припухлість у місці ін'єкції (місцева реакція). Як загальна, так і місцева реакції після щеплень переносяться легко й тривають не більше 3-х днів.

Гостре захворювання.
Рішення про вакцинацію повинне прийматися після консультації з фахівцем.